Зміст
- Склад, функції та значення крові
- Що таке гемотрансфузія?
- Що потрібно для переливання крові
- Процедура та етапи переливання крові
- Побічні реакції
- Алгоритм дій у разі побічної реакції під час переливання крові
- Правила переливання крові
Переливання крові — це процедура, під час якої цільна кров або її компоненти (плазма, еритроцити) вводяться в організм людини. Її застосовують у разі онкологічних захворювань, у хірургічній практиці, а також у неонатології. Пацієнта, який отримує кров, називають реципієнтом, а того, хто здає кров, — донором.
Найчастіше переливання здійснюють внутрішньовенно, рідше — через артерію, аорту або кістковий мозок. При прямому методі нестабілізовану кров донора відразу передають реципієнту. Однак у сучасній практиці частіше застосовують непрямий метод: кров збирають у спеціальні ємності з консервантом, після чого її вводять пацієнту.
Склад, функції та значення крові
Кров виконує ключові функції: переносить кисень і поживні речовини, видаляє продукти обміну, підтримує стабільність внутрішнього середовища організму.
- Дихальна: доставка кисню від легень до тканин і вуглекислого газу назад у легені.
- Поживна: транспортування поживних речовин від кишечника або місць накопичення (наприклад, глюкози з печінки) до тканин.
- Видільна: виведення кінцевих продуктів обміну.
- Теплорегуляційна: підтримка сталої температури тіла завдяки властивостям плазми.
- Регуляторна: перенесення фізіологічно активних речовин для координації роботи органів і систем.
- Гомеостатична: збереження стабільного складу внутрішнього середовища.
- Захисна: фагоцитоз, вироблення антитіл, згортання крові.
У середньому кров становить близько 7,7% маси тіла людини. Втрата третини об’єму може бути смертельно небезпечною. Її склад: плазма (приблизно 60%) і формені елементи (близько 40%).
Плазма містить:
- Воду — 91%.
- Білки — 8% (альбуміни, глобуліни, фібриноген).
- Жири — 0,8%.
- Глюкозу — 0,12%.
- Сечовину та сечову кислоту — 0,05%.
- Мінеральні солі — 0,9%.
Плазма забезпечує в’язкість крові, згортання, транспорт гормонів, поживних речовин та мікроелементів. Зміна її складу може негативно впливати на організм, а у випадку значних крововтрат виникає потреба в переливанні.
Що таке гемотрансфузія?
Гемотрансфузія — це метод замісної терапії, що використовує компоненти крові: еритроцитарну масу, плазму, концентрат тромбоцитів, кріопреципітат. Процедуру проводять лише за суворими показаннями та виключно в умовах медичного закладу.
Основні показання:
- гостра масивна крововтрата;
- тяжкі хронічні захворювання;
- онкологічні патології;
- наслідки хіміотерапії;
- тривалі кровотечі.
Перед гемотрансфузією проводять аналіз крові, визначають групу, резус-фактор і фенотип пацієнта. Донорський матеріал підбирають за результатами проб на сумісність.
Що потрібно для переливання крові
- Компоненти крові — цільна кров, еритроцити, тромбоцити чи плазма.
- Обладнання для трансфузії: системи для переливання, катетери, контейнери, фільтри, перев’язочний матеріал.
- Реагенти для перевірки сумісності: визначення групи та резус-фактора.
- Підготовка пацієнта: оцінка стану, обробка шкіри, вибір венозного доступу.
Процедура та етапи переливання крові
Трансфузію проводять одноразовими системами з фільтром, дотримуючись асептики. Алгоритм:
- Підготовка пацієнта (анамнез, аналізи, визначення групи та резус-фактора).
- Вибір та перевірка донорського матеріалу.
- Проведення проб на сумісність.
- Проведення процедури зі швидкістю 35–65 крапель/хв. при кімнатній температурі крові.
- Заповнення протоколу трансфузії.
Після переливання пацієнт перебуває під наглядом добу, особливо перші 3 години.
Побічні реакції
Ранні реакції (перші 24 години): гемолітична, гіпертермічна, алергічна, пошкодження легень, сепсис, перевантаження кровообігу, неімунологічний гемоліз, повітряна емболія, гіпокальціємія, гіпотермія.
Пізні реакції (дні-роки): алоімунізація, відстрочена гемолітична реакція, хвороба «трансплантат проти господаря», пурпура, інфекції.
| Причина | Симптоми | Лікування |
|---|---|---|
| Гемолітична реакція | Озноб, гарячка, біль, гіпотензія, ниркова недостатність | Гідратація, діуретики, анальгетики |
| Гіпертермічна реакція | Лихоманка, головний біль, блювання | Жарознижувальні |
| Алергічна реакція | Кропив’янка, набряки, анафілаксія | Антигістамінні, протианафілактичні заходи |
| Пошкодження легень (TRALI) | Гостра дихальна недостатність, набряк | Оксигенотерапія, ШВЛ |
| Сепсис | Лихоманка, озноб, гіпотензія | Антибіотики |
| Перевантаження кровообігу | Кашель, задишка, тахікардія | Лікування серцевої недостатності |
| Неімунологічний гемоліз | Гемоглобінурія, слабкість | Підтримуюча терапія |
| Повітряна емболія | Раптове утруднене дихання, біль | Переведення на лівий бік, підйом ніг |
| Гіпокальціємія | Судоми, аритмія | Препарати кальцію |
| Гіпотермія | Порушення ритму серця | Обігрів пацієнта |
Алгоритм дій у разі побічної реакції
- Негайно зупинити переливання.
- Зберегти венозний доступ і почати інфузію фізрозчину.
- Виміряти температуру, пульс, тиск.
- Взяти аналізи крові та сечі.
- Передати залишок крові та систему для перевірки.
- Заповнити бланк повідомлення про реакцію.
- Діяти відповідно до клінічних симптомів.
Правила переливання крові
Перед переливанням обов’язково проводять проби на сумісність. Після перевірки та підтвердження даних починають трансфузію, суворо дотримуючись алгоритму.
Необхідно контролювати термін придатності компонентів, швидкість переливання визначати за станом пацієнта. Усі випадки переливання документуються.
